Снесла как-то птичка
Золотое яичко,
И от счастья рот открыла
Всё на свете позабыла.
Бегает с яичком
Глупенькая птичка,
Говорит без фальши:
Что мне делать дальше?
Нынче век у нас такой
И коварный он и злой,
Не успею хлопнуть глазом,
Украдут ведь всё заразы.
И решила птичка
Спрятать то яичко.
А куда сама не знает
Вот сидит и причитает:
Спрячу в землю, а там крот
Всё утащит обормот,
И в траву, увы, нельзя,
Там коварная змея.
А в дупло попробуй спрячь,
Украдут, потом хоть плачь,
На добро- то, на моё
Лезет всякое зверьё.
И в гнезде-то мне опасно,
Ох, ну как же жизнь ужасна,
И за что же это мне
Столько горести в судьбе?
Не сомкнуть теперь мне глазу,
По миру ведь пустят сразу,
Я не рада белу свету,
И за что, за что мне это?
Плачет с горя птичка
Над своим яичком,
Ей бы только песни петь,
А она давай реветь.
Так и мы порой от Бога
Принимаем очень много,
Мы не знаем, как нам быть
И куда всё применить.
Начинаем хлопотать,
Беспокоиться, роптать,
Суетиться и гордиться,
Забывая помолиться.
И тогда благословенье
Превращается в мученье,
И тому пример отличный
Птичка с золотым яичком.
Ирина Шабанова,
Рефтинский, Россия
Шабанова Ирина, 33 года. Живу я на Урале в Свердловской области. Уверовала в 1991 году. Служу уже не помню сколько лет в прославлении (пою, играю на клавишах, гитаре, флейте) Мой муж пастор церкви в п. Рефтинский уже более 15 лет. У нас растут два сына Тимофей и Давид. Имею высшее образование,работаю психологом. e-mail автора:irina.shabanova@rambler.ru
Прочитано 5667 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слава Господу,что вы Его дары множите
в изобилие и качество!
sergey arushanov
2008-10-05 07:06:04
Irina,please ne pokazivaite you foto na site-ne prilichno odevaetes'ne po xpistianske:gybi nakrasheni,goli pypok vien iz pod korotkoi koftochki-pozorote Uucyca Xpucta and husbanda pastora.
sergey arushanov
2008-10-05 07:06:19
Irina,please ne pokazivaite you foto na site-ne prilichno odevaetes'ne po xpistianske:gybi nakrasheni,goli pypok vien iz pod korotkoi koftochki-pozorote Uucyca Xpucta and husbanda pastora. Комментарий автора: Сергей, мне, конечно лесно, что вы мой пупок и губы в помаде среди всех фото заметили, мужу, кстати, тоже нравится, но я думала, что стихи и мысли изложенные в них будут интересней.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
